В першій декаді листопада середня температура повітря у Запорізькій, Донецькій, Луганській, Сумській, Рівненській, Волинській, Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській та Закарпатській областях складала від плюс 7,0 °С до плюс 12,5 °С .Максимальна температура повітря підвищувалася до плюс 17-22 °С, у південних, Кіровоградській, Вінницькій та Чернівецькій областях – до плюс 23-25 °С.
Опади різної кількості та інтенсивності спостерігалися упродовж 1- 9 днів майже по всій території країни. Середня обласна їх кількість в Одеській, Миколаївській, Запорізькій, Донецькій та Луганській областях становила від 9 до 50 % декадної норми (1-6 мм), у південних районах Одеської області опадів не було зовсім. У Херсонській, Дніпропетровській, Харківській, Кіровоградській, Черкаській, Вінницькій та Хмельницькій областях випало від 55 до 75 % декадної норми опадів (6-8 мм). Близька до норми кількість опадів відмічалася у Полтавській, Чернігівській, Київській, Житомирській, Тернопільській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях – 8-16 мм.
Тепла погода сприяла поновленню та продовженню активної вегетації озимих культур. В звязку з тим,що в деяких областях посіви були пізні, висока температура повітря ,як для листопада, надзвичайно сприяла покращенню фазового розвитку озимих культур. В регіонах, де відбулося збільшення запасів вологи, на ряді площ розпочалося кущіння та утворення вузлових коренів. В районах, де опадів було недостатньо для поповнення вологозапасів ґрунту, тепла волога погода, тумани та мряка, слабкі опади в окремі дні мали позитивний вплив на посіви, однак активного розвитку не спостерігалося через дефіцит ґрунтової вологи. Найбільш сприятливими виявилися умови у західних та північних областях, де пройшли ефективні дощі. Станом на 10 листопада найкращі посіви озимини (візуальний стан та фазовий розвиток) в т.ч. ріпаку, спостерігалися у Дніпропетровській, Херсонській, Харківській, Житомирській областях. Найменш сприятливі агрометеорологічні умови для росту і розвитку озимих культур через дефіцит продуктивної вологи у ґрунті спостерігалися в Одеській та Черкаській областях. У Черкаській області ситуація набула критичного характеру, тривалість ґрунтової посухи збільшилась до 99-160 діб. На більшості площ сходи сформувалися зріджені та плямисті, є випадки переораних посівів. Тепла погода сприяла погіршенню фітосанітарного стану полів – обумовлювала активізацію шкідників, грибкових хвороб, бур’янів, міграцію мишоподібних гризунів на посіви озимих культур та багаторічних трав.