Упродовж всього жовтня на всій території України переважала антициклональна погода. Було сухо та сонячно, лише на початку декади внаслідок переміщення холодного атмосферного фронту відмічалися слабкі опади або їх сліди у деяких районах північних, західних та південних областей.
Середня місячна середня обласна температура повітря на переважній частині території виявилася дещо нижчою (на 0,3-0,8 °С), в Одеській, Миколаївській, Вінницькій, Івано-Франківській та Закарпатській областях – на 1,1-1,5 °С нижчою від норми і становила від плюс 6,6 °С на півночі до плюс 10,3 °С на півдні країни. Максимальна температура повітря у жовтні підвищувалася до плюс 19-23 °С, на півдні Одеської області – до плюс 25-26 °С. Мінімальна температура повітря у жовтні у найхолодніші ночі знижувалася до мінус 3-7 °С, у Харківській, Донецькій та Дніпропетровській областях – до мінус 8 °С, у Луганській області – до мінус 9-12 °С.
Середня обласна жовтнева кількість опадів на переважній частині території країни становила від 3 до 23 % місячної норми (1-9 мм), у Чернігівській, Сумській, Полтавській, Черкаській та Одеській областях – від 30 до 53 % норми (20-21 мм), у Кіровоградській – 63 % норми (26 мм). У Миколаївській області вона була близькою до місячної норми (34 мм).
За кількістю опадів жовтень виявився одним із найсухіших за останні 20 років.
Станом на 31 жовтня запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту під озимими культурами у східних, південних, Закарпатській, Івано-Франківській, на більшості площ центральних, Київської, в окремих районах Сумської, Чернігівської, Житомирської, Рівненської, Волинської, та Львівської областей були недостатніми (11-20 мм) та незадовільними (менше 10 мм продуктивної вологи). Місцями у Луганській, Донецькій, Запорізькій та Одеській областях орний шар ґрунту був сухий зовсім. Достатнє зволоження ґрунту (21-30 мм продуктивної вологи і більше) відмічалося у Хмельницькій, Тернопільській, Чернівецькій, на більшості площ Кіровоградської, Черкаської, Полтавської, Сумської, Чернігівської, Львівської, на окремих площах Харківської, Київської, Житомирської, Рівненської, Волинської та Вінницької областей.
В залежності від строків сівби озимі культури знаходилися у різних фазах розвитку: ранні посіви – у фазах розгортання 3-го листка, утворення вузлових коренів та початку кущіння. На пізніх посівах відмічалося проростання зерна та утворення сходів. Стан рослин, що зійшли, добрий та задовільний, місцями – відмінний. Густота посівів озимини сформувалася в межах 280-500 рослин на 1 м2, кущистість нормально розвинених рослин становила 1,5-2,0 стебла на одній рослині. На окремих площах східних та Херсонської областей відмічалося в’янення рослин та зрідженість посівів через засуху. В окремих районах 11 Дніпропетровської, Вінницької та Львівської областей через посушливі умови зерно озимої пшениці не проростало упродовж 22-23 днів. В озимого ріпаку тривало утворення листової розетки. Стан рослин добрий та задовільний.